Київ стоїть на пагорбах — і саме через це під містом існує ціла підземна мережа, про яку більшість киян навіть не здогадується. Щоб схили не сповзали, інженери створили систему відведення ґрунтових вод: десятки кілометрів тунелів, які тримають місто в буквальному сенсі.
Ці тунелі називають дренажно-штольневими системами, або ДШС. Вони можуть мати кілька ярусів, що сходяться в колодязях-водоспадах, і безліч виходів на поверхню — особливо помітних на схилах над Дніпром.
Як вони влаштовані
Майже всі київські ДШС збудовані за одним проєктом: це трапецієподібна галерея, яку збирають із бетонних ребер. Подекуди стіни перетинають труби, що відводять воду з поверхні та з водоносних горизонтів. Старіші системи мають арочне склепіння — яскравий приклад такого періоду це Микільська штольня.
За станом систем стежить спеціальна служба протизсувних підземних робіт, яка поділила місто на ділянки й проводить регулярні інспекції. По суті кожна така штольня — це рукотворна модель карстової печери: тут ростуть справжні сталактити, сталагміти й печерні перли, а на зимівлю оселяються кажани.
Лабіринти пройдені так званим глухим вибоєм — і зберігають цілісність навіть через сотню років.
Микільська: штольня 1916 року
Ці лабіринти звели 1916 року, вони дістали порядковий номер ДШС №17. Над одним із входів досі можна знайти памʼятний знак із гербом відомства шляхів сполучення. Микільська — дворівнева, і потрапити на другий ярус можна лише через шестиметровий колодязь. Згодом поруч добудували новішу штольню 17-біс: вона знімає навантаження зі старих лабіринтів. Її монтажна камера прохідницького щита має вигляд круглого тунелю з бетонних тюбінгів із рейками.
Частину Микільської легко сплутати з підземною річкою — надто якщо врахувати 22-метровий «Царський колодязь» діаметром шість метрів, яким вода з Аскольдової ДШС потрапляє в Микільську, а звідти каскадною галереєю йде в Дніпро. Про другий ярус із цегляними галереями ми написали окремо: Другий поверх «Микільської».
Аскольдова: найдовша й найзаплутаніша
Якщо ви колись звертали увагу на важкі залізні двері на схилах над Дніпром — ви вже бачили вхід до Аскольдової ДШС. Саме через неї ґрунтові води відводяться в Дніпро, щоб схили не сповзали.
Аскольдову збудовано «класичним» київським стилем — трапецієподібними галереями, де ребра встановлювали вручну. Частину системи, як і Микільську, звели ще у XIX столітті, тож у найстаріших ділянках трапляються характерні склепіння. Є тут навіть стіна, повністю складена з каменю — і все це поряд із сучасною частиною, де ходи викладені бетонними тюбінгами, такими самими, як у метробудуванні.
Побачити на власні очі
І Микільська, і Аскольдова — діючі екскурсійні маршрути. Це найкращий спосіб познайомитися з підземним Києвом: сталактити під мегаполісом, «Царський колодязь», цегляні галереї столітньої давнини — і все це з гідом-діггером та спорядженням. Актуальні дати й вільні місця — у розкладі екскурсій.
Самостійні спуски в штольні небезпечні: частина ходів затоплена, у деяких місцях доводиться рухатися зігнувшись, а орієнтуватися в багатокілометрових лабіринтах без провідника не варто.
Побачити це наживо
Це не музей — під Києвом усе так і є. Реальні походи з гідом: штольні, підземні річки, бункери. Спорядження включене. Від 499 грн.