Другий поверх «Микільської»: цегляні галереї 1916 року під Києвом

Дренажно-штольнева система «Микільська» — одне з найвпізнаваніших підземель Києва. Роботи завершили 1916 року, і відтоді мережа ходів майже не змінилася. Загальна довжина — близько трьох кілометрів; через «Царський колодязь» вона сполучається з Аскольдовою системою, чиї ходи тягнуться ще на пʼять.

Але найцікавіше в Микільській — її другий ярус.

Чому другий поверх особливий

Його не тинькували — і саме завдяки цьому тут збереглася атмосфера справжнього старовинного цегляного підземелля. Унизу стіни приховані під штукатуркою, а тут ви бачите кладку такою, якою її залишили майстри понад сто років тому.

Зверніть увагу на вишукану кладку: розгалуження ходів виведені так акуратно, як сьогодні рідко роблять навіть у наземних спорудах.

На кожній цеглині — вензель власника цегельного заводу. Колись не соромилися ставити свої ініціали на власній продукції: це була і гарантія якості, і підпис майстра.

Щоб потрапити на другий ярус, треба піднятися сходами просто під крапелькою води — сухим тут не лишиться ніхто.

Кажани, натьоки й печерні перли

Під стелею і в щілинах Каскадної галереї зимують кілька десятків кажанів. Ми ставимося до цих мешканців київських підземель із повагою й не порушуємо їхній сон — це принципове правило на маршруті.

Як і в природній карстовій печері, тут ростуть різноманітні натьоки: сталактити, сталагміти, «гребінці». Різниця в тому, що в печері на це йдуть мільйони років, а в техногенному підземеллі — лише сотні.

Інженерія

«Зала Тру Діггера», як її називають діггери, насправді є монтажною камерою прохідницького щита.

Тунель ДШС-17-біс проходили немеханізованим щитом — звідси його ідеально круглий переріз.

Тунель і вихід до вентиляційного колодязя: тут добре видно контраст холодного світла ліхтарів і теплого — свічки.

Як сюди потрапити

Микільська — маршрут, який ми вважаємо найкращим для першого знайомства з підземним Києвом: старовинні цегляні галереї, дно «Царського колодязя», підземний водоспад і печерні перли. Більшу частину шляху доводиться йти невисокими ходами, тож варто вдягнути те, що не шкода забруднити.

Загальний огляд усієї підземної мережі міста — у матеріалі Дренажні штольні Києва. Актуальні дати й вільні місця — у розкладі екскурсій.