Неподалік Києво-Печерської лаври, у глибині косогору, ховається система підземних ходів початку XX століття — старовинна дренажна штольня «Микільська». Близько трьох кілометрів галерей на двох рівнях. Будівництво завершили 1916 року: про це досі свідчить герб із перехрещеними якорем і сокирою, а під ним — дата.
Навіщо горі штольні
Ґрунти на дніпровських схилах перенасичені водою. Коли вологи стає забагато, схил може «поїхати» — зсув зносить дерева, дороги й будинки. Щоб осушити гору зсередини, в її глибині проклали дренажні галереї: вони збирають ґрунтову воду й відводять її вниз, до Дніпра. Поки штольні працюють, пагорби стоять на місці.
Одразу уточнення, бо про це питають найчастіше: дренажна штольня — не каналізація. Тут тече чиста ґрунтова вода, по суті джерельна, а температура тримається на рівні +12…+14 °C цілий рік. Це зовсім інший підземний світ, ніж тунелі підземних річок Києва, де під склепінням і досі тече справжня річка.
Що ми бачили всередині
Кілька кадрів із наших досліджень цієї системи.
Одна з найпримітніших розвилок системи: правий хід веде в Каскадну галерею, лівий — у Перлинну. Назва не перебільшення: тут справді трапляється «печерний перл» — круглі камінці, що природно наростають довкола піщинок у воді. Далеко не кожне київське підземелля може таким похвалитися.
«Зал Трьох Братів» — доволі високий відрізок ходу з цегляними стінами та склепінням. Хто й чому його так назвав, з’ясувати не вдалося: ім’я просто передається від дослідника до дослідника.
Старовинний скоб-трап у цегляному колодязі. Після перебудови автомобільної розв’язки нагорі люк цього колодязя опинився просто на проїжджій частині — вилізти через нього вже неможливо.
Каскадна галерея — високий просторий зал із приголомшливою акустикою. Сходами звідси можна піднятися в мережу невисоких штолень верхнього рівня.
Монтажна камера, де свого часу демонтували прохідницький щит. Це вже інша епоха: штольня 17-біс, збудована в 1970-х, щоб частково зняти навантаження зі старої частини системи.
Чому сюди немає екскурсій
Колись ми водили в «Микільську» екскурсії, але зараз цього маршруту в нашому каталозі немає. Тож цей текст — не анонс, а сторінка історії: так виглядала система, коли ми її досліджували й фотографували. Добра новина в тому, що для зустрічі зі старовинними штольнями «Микільська» й не потрібна.
Де побачити старовинні штольні сьогодні
По сусідству, під схилами біля Аскольдової могили, працює дренажно-штольнева система «Аскольдова» — найдовша в Києві, близько п’яти кілометрів ходів. Її найстаріші галереї середини XIX століття за формою й манерою будівництва дуже нагадують «Микільську»: та сама старовинна цегла, сухі ходи, стабільні +12…+14 °C у будь-яку пору року. Докладно про неї ми розповідали в матеріалі про дренажну систему «Аскольдова».
Саме туди ми водимо екскурсію «Лабіринт Аскольда»: маршрут приблизно 1,5–2 км, близько двох годин під землею, зокрема вертикальний ствол метробуду глибиною 33 метри. Спорядження — бахіли ОЗК та ліхтарики — включене у вартість. Дорослий квиток — 699 грн, дитячий (7–14 років) — 499 грн; діти від 7 років ходять у супроводі дорослих. Як усе влаштовано — від збору групи до виходу на поверхню — ми описали в окремому пості про те, як проходить екскурсія в підземелля, а актуальні дати є в розкладі екскурсій.
Побачити це наживо
Це не музей — під Києвом усе так і є. Реальні походи з гідом: штольні, підземні річки, бункери. Спорядження включене. Від 499 грн.