Під київськими вулицями тече понад вісімдесят підземних річок і ручаїв. Більшість із них давно сховані в колектори й течуть у Либідь або просто в Дніпро. Майже всі мають власні назви, і серед найцікавіших — Клов, Глибочиця та Скоморох. Кловом сьогодні проходить екскурсія «Підземний Хрещатик», Глибочицею — «Підземний Поділ». Ця історія — про третю систему, якою ми водимо маршрут від Вокзалу до Лук’янівки.
Звідки тече Скоморох
Скоморох — лівий приток Либеді завдовжки близько трьох кілометрів. Колись він витікав з озер на місці Мотозаводу та корпусів колишнього КВІРТУ: ще до Другої світової через них проклали залізничну гілку на Кабельний завод, а пізніше озера й зовсім засипали. Звідси ж брав початок і ручай Реп’яхів яр, а на території Мотозаводу очевидці ще встигли побачити відкриті ділянки вузенького русла.
За Лук’янівською площею ручай іде майже паралельно Златоустівській вулиці — тут навіть збереглася маленька вуличка з дивною як для сьогодення назвою Річна. Неподалік у Скоморох впадає приток — Афанасіївський ручай. Закінчує свій шлях Скоморох у колекторі Либеді біля Галицької площі, колишньої площі Перемоги, — на території заводу «Транссигнал».

Що всередині
Одразу важливе уточнення: Скоморох — дренажна система, а не каналізація. Тунелями тече чиста вода колишнього ручаю та ґрунтові води, тож тут можна спокійно ходити і знімати. Ділянка, перебудована 2014 року, має квадратний перетин — на фото вище саме вона. Під землею несподівано тихо: чути лише воду під ногами та власні кроки, а промені ліхтарів вихоплюють із темряви деталі, яких не побачиш на поверхні.
Красиво підсвічений ряд труб — це місце, де у Скоморох впадає його приток, Афанасіїв яр.

У підлозі історичної частини колектора трапляються дивні люки. Це не портали в паралельний світ, а виходи з давно покинутого каналізаційного колектора, який колись проходив під руслом ручаю.
Головна окраса системи — «Колонний зал»: ряд колон, що тримають склепіння просто під одним із новобудів столиці. Місце, заради якого сюди варто спуститися.

Біля Галицької площі ручай різко, на дев’яносто градусів, змінює напрямок. Тут диггери люблять знімати вогонь на довгій витримці — вогняна спіраль ніби затікає в трубу Скомороха.

А це — історична цегляна ділянка ручаю в районі Лук’янівського СІЗО, одна з найстаріших частин системи.

Як диггери потрапили в посольство США
У Скомороха є і своя легенда. 2001 року, одразу після терактів у США, київські диггери досліджували Афанасіївський ручай і вилізли з люка просто на території американського посольства. Зустріч із морськими піхотинцями стала несподіванкою для обох сторін, але завершилася мирно. Такими були часи стихійного диггерства — сьогодні тунелі Скомороха можна побачити цілком легально, без люків у несподіваних місцях.
Як побачити Скоморох сьогодні
Тунелями Скомороха проходить екскурсія «Від Вокзалу до Лук’янівки під землею». Маршрут — близько 1,5–2 км, тривалість — приблизно 2 години. Гід-диггер веде групу тунелями ручаю, розповідає його історію та показує, як улаштована дренажна система зсередини. Спорядження — бахіли ОЗК та ліхтарики — включене у вартість, тож окремо готуватися не треба: достатньо зручного одягу.
У річкових системах температура тримається близько +10 °C взимку та піднімається до +25 °C влітку, тому сезон тут цілорічний. Квиток для дорослого коштує 699 грн, дитячий (7–14 років) — 499 грн; діти від 7 років ходять у супроводі дорослих. Як усе влаштовано зсередини — від збору групи до виходу на поверхню — ми детально описали в пості «Як проходить екскурсія в підземелля».
Дати й вільні місця дивіться в розкладі екскурсій. Ще один річковий маршрут у самому центрі міста — «Підземний Каскад». А якщо після річкових тунелів захочеться сухого маршруту без води під ногами — спробуйте штольні «Лабіринту Аскольда»: там +12…+14 °C цілий рік і зовсім інша архітектура підземного Києва.
Побачити це наживо
Це не музей — під Києвом усе так і є. Реальні походи з гідом: штольні, підземні річки, бункери. Спорядження включене. Від 499 грн.
