Клов — найкрасивіша підземна річка Києва

Клов — це діггерська назва Прозорівського колектора, який збирає під собою одразу три підземні річки: власне Клов, струмок Хрещатик і Кловицю. Це найрозгалуженіша і, як на нас, найкрасивіша підземна система столиці: цегляні склепіння XIX століття, кам’яні натьоки, наче в печерах, і справжній підземний водоспад.

Якщо ви шукаєте загальний огляд усіх підземних річок міста — почніть із матеріалу Підземні річки Києва очима діггерів. Тут же — детальна прогулянка саме Кловом.

Три річки в одному колекторі

Витоки Клова — під заводом «Арсенал», струмок Хрещатик починається в районі Майдану, а Кловиця — у верхів’ї Липок. Пакувати цю систему під землю почали в другій половині XIX століття, і відтоді там лишилися великі історичні ділянки, зведені не без участі архітектора Владислава Городецького. Докладніше про найстарішу частину — в окремому матеріалі Річка під Хрещатиком.

Пам’ять

У Клові є кам’яна табличка, яку встановили діггери АКІС: «Вони йшли у темряву, хоча прагнули світла». Влітку 2003 року хлопців у тунелі застала зненацька злива — вони загинули. Це головна причина, чому підземні річки не пробачають самодіяльності: у дощ колектор за лічені хвилини перетворюється на зливовий потік.

На фото — нове гирло Клова, перебудоване 2009 року. Тут тунель розходиться надвоє, утворюючи колонаду по центру.

Тунелями

Підтоплена ділянка на вході у склепінчасту частину колектора утворилася через перебудову входу.

Місцями тунель роздвоюється: так будівельники зменшили навантаження на склепіння, зміцнивши підземну магістраль. До речі, двоє людей у кадрі — це не фотомонтаж, а один знімок.

Стик старого й нового колектора. Пластикова труба діаметром півтора метра йде в бік НСК «Олімпійський».

Уздовж обох берегів наросли красиві натьоки — такі самі, як у природних печерах. Подекуди зі стелі звисають справжні кам’яні сталактити.

Історична цегла під Хрещатиком

Цегляна ділянка під Хрещатиком, збудована у 1880-х, — одне з найпримітніших місць підземного Києва.

Це місце більше нагадує лондонські підземелля. Частина «яйцеподібних» тунелів веде до тих самих ґраток зливоприймачів, які кияни щодня бачать у себе під ногами на Хрещатику. Інші закінчуються замурованими тупиками.

На цій ділянці підлога взагалі вимощена бруківкою — приблизно такою, якою колись був Андріївський узвіз. Час не пощадив стару кладку: вода буквально «виїла» цегляну підлогу, і 2015 року аварія тут набула такого масштабу, що склепіння загрожувало обвалом. Ділянку тоді вчасно відремонтували.

Кловський водоспад

Це і є той самий водоспад, знятий згори: потоки води (а в дощ вони стають нереально потужними) розсікаються об залізні швелери. Зроблено це для того, щоб водоспад не розбив дно й не вимив яму.

На жаль, перебудова Клова в районі Троїцької площі 2009 року знищила дуже цікаву старовинну ділянку колектора — таку, яку варто було б занести до переліку історичних пам’яток.

Що знаходили в Клові

Нас постійно питають, що вдавалося знайти в підземеллях. Клов свого часу був щедрий на знахідки: монетки, кульки, хрестики, значки, медальки, нашивки. Здебільшого це дрібниці — але приємні.

Як побачити Клов

Клов — це маршрут екскурсії «Підземний Хрещатик»: та сама історична цегла XIX століття, натьоки й водоспад, тільки з гідом-діггером, спорядженням і без ризику. Якщо цікавить формат — почитайте, як проходить екскурсія в підземелля.

І нагадування наостанок: самостійні вилазки в підземні річки небезпечні — історія 2003 року вище пояснює чому. У дощ рівень води в тунелях зростає за лічені хвилини. Усе описане тут — досвід підготовлених дослідників, а не інструкція. Актуальні дати й вільні місця — у розкладі екскурсій.