Про сталінські тунелі під Дніпром у Києві говорять десятиліттями, і майже завжди — пошепки. Будівництво було засекречене, документів у відкритому доступі мало, а те, що встигли звести, давно під водою. Ми зібрали те, що відомо напевно: навіщо ці тунелі починали, як їх копали і чому жоден так і не запрацював.
Лінія Сталіна і Київський укріпрайон
Лінія Сталіна — це оборонна система СРСР уздовж державного кордону. До 1939 року вона складалася з ланцюга укріплених районів від Карельського перешийка до берегів Чорного моря.
Київський укріпрайон заснували 1929 року, і він був одним із найпотужніших на всій лінії. До 1935 року він складався з ланцюга дотів і штучних водойм.
Навіщо знадобилися тунелі
Слабке місце укріпрайону було очевидне: боєприпаси й решта постачання йшли через дніпровські мости. Мости легко зруйнувати — і оборонна лінія лишається без боєприпасів. Саме тому ухвалили рішення будувати два тунелі під Дніпром: вони мали забезпечити Київ незалежно від бомбардувань і обстрілів.
Запланована довжина південного тунелю — 6,5 км. За розрахунками, роботи мали тривати дев’ять років. Проєкт був повністю засекречений, а хід будівництва, за наявними відомостями, контролювали особисто Сталін і Хрущов. Копали одразу в кількох місцях, і кожна ділянка мала свою назву — «титул».
Оболонь, титул №10: як занурювали кесони
Найкраще перший етап будівництва читається на Оболоні, в урочищі Наталка. Технологія була така: бетонний кесон збирали на поверхні, а потім під високим тиском подавали трубами воду, яка вимивала з-під нього ґрунт. Конструкція осідала під власною вагою.
Що глибше осідав кесон, то вище нарощували трубу бетонними кільцями — їх вставляли кожні 70 см, і саме вони тримали стіни майбутнього тунелю. Спорудити хоча б одне кільце за робочу зміну вважалося серйозним успіхом.
Осокорки: титули №2 і 3
На лівому березі південний тунель виходить на Осокорках. Тут від титулу лишилися занурений кесон і підземний виїзд із тунелю. За час робіт на цій ділянці встановили 220 кілець загальною довжиною 154 метри.
Жуків острів та острів Водників: титули №4, 5, 6 і 7
Найінтенсивніше південний тунель будували з боку правого берега — на Жуковому острові та острові Водників. Наземна частина тунелю мала 700 метрів завдовжки, тут змонтували два кесони. Рекорд поставили на п’ятому титулі: 273 кільця.
Чотири атмосфери й кесонна хвороба
Робота на глибині була виснажливою. У кесоні й у самому тунелі підтримували підвищений тиск — до чотирьох атмосфер. Такі умови провокують кесонну хворобу: азот під тиском розчиняється в крові, а коли тиск швидко повертається до норми, виділяється бульбашками.
Щоб цього уникнути, спорудили шлюз-барокамеру. Після кожної зміни робітники проводили в ній півтори години, поки тиск поступово знижували. Крім того, час від часу робітників скеровували на реабілітацію до санітарного комбінату — там вони проводили до двох тижнів. Загалом на будівництві було задіяно близько 12 тисяч осіб.
Аварія, консервація і сучасний стан
На початку 1941 року на будівництві сталася аварія: тунель затопило. Він залишається затопленим і донині. Влітку того ж року, з початком війни, роботи довелося законсервувати. Після війни до проєкту повернулися, але швидко визнали його нерентабельним — остаточно будівництво зупинили 1949 року.
Потрапити всередину сьогодні неможливо. Дослідження 1990-х показали, що тунель повністю перекритий арматурою, а решта входів або завалена будівельним сміттям, або залита бетоном. Це не питання спорядження чи наполегливості — там просто немає прохідного шляху.
Саме недоступність і породила легенди. Розповідають про бронепоїзд, замурований під річкою, і про розстріляних у тунелі будівельників. Побутує й версія, ніби німці зберігали там отруйні речовини. Перевірити жодну з цих історій не вдасться — стан споруд аварійний, і жоден дослідник туди не спуститься.
Куди можна спуститися насправді
Тунелі під Дніпром так і залишаться історією на папері та кількох фотографіях — туди не водять і не водитимуть. Але київське підземелля цим не вичерпується: під містом є цілком реальні системи, якими можна пройти з провідником — старі колектори, підземні річки, тунелі під центром.
Ми регулярно спускаємося туди з групами. Найближчі дати й маршрути — у розкладі екскурсій.
Побачити це наживо
Це не музей — під Києвом усе так і є. Реальні походи з гідом: штольні, підземні річки, бункери. Спорядження включене. Від 499 грн.